Набридло бути страждальцем у стосунках? Трикутник Карпмана – знайти собі на користь

Раз-два-три! Крок уперед, в сторону, назад. Раз-два-три! Вальс? Ні, трикутник Карпмана. Три його позиції – Жертва (victim), Переслідувач (агресор, persecutor), Рятівник (rescuer).

Типові ситуації бігу трикутником

Інколи на роль третього “запрошується” ще хтось – батьки, діти, друзі.

Жертва, Агресор- звучить гнітюче, та насправді є відображенням позиції Дитини та Батьківської фігури: Жертва – Дитина. Переслідувач – Сердита батьківська фігура. Рятівник – Добра батьківська фігура.

Розпізнати ролі у собі найлегше за думками і відчуттями:

Дитина: я не можу ні на що вплинути, я вимушений терпіти, мене ображають, мене зраджують, мене використовують,я для них усе, а для мене – нічого.

Батьківська фігура: слухай мене, я знаю як правильно.

Сердита батьківська фігура: не послухаєшся – покараю, я маю на це право, бо ти сам напросився

Добра батьківська фігура: я тебе врятую, але ти маєш робити, як я кажу. Мені ніколи піклуватися про себе, я маю піклуватися про інших. Вони не впораються без мене.

Як зруйнувати трикутник?

Ввести в нього фігуру Дорослого. Теоретично, такою фігурою може стати психолог, тобто особа, здатна зайняти нейтральну позицію і допомогти учасникам не лише розгледіти їх справжні потреби, а й дорослі способи задоволення цих потреб. Практично ж, поки учасники не “доростять” себе до Дорослого, трикутник буде відновлюватися. Але є і гарна новина: особливість сім’ї як системи в тому, що дорослішання одного з партнерів буде підштовхувати до дорослішання іншого.

Як використовувати це знання в домашніх умовах

Ловити себе на проявах ролей і тут же намагатися трішки змінити сценарій, запитавши себе: а як би тут вчинила доросла зріла мудра людина? Навіть невеличка зміна – це все одно зміна, рухатись невеличкими кроками краще, ніж тупцятись на місці.

Якщо повернутися до першого прикладу, то можна побачити, що інші варіанти є на кожному кроці. Від самого початку жінка могла б дати собі відпочити або визнати, що готує вечерю, бо їй самій важливо турбуватися про близьких. Коли є визнане місце для себе, то Рятівник опиняється поза грою.

Дружина могла б визнати, що чоловік не зобов’язаний виправдовувати її сподівань, проговорити, чому і що саме її зачепило (а для цього розібратися самій у своїх потребах і цінностях).  Визнання права Іншого не відповідати нашим очікуванням дає право знімати з себе обов’язок відповідати чужим очікуванням.

Чому я пишу про інші можливі реакції дружини – бо частіше за допомогою в налагодженні стосунків звертаються саме жінки. Звичайно, чоловіків це стосується так само.

Слід зауважити, що на перших порах дуже складно не лише діяти, а й думати як Дорослий, особливо в позиції Дитини/Жертви. В такому випадку спрацьовує наперед визначити собі якусь зрілу знакову фігуру і запитувати себе, а як би вчинив в такій ситуації цей авторитет.

Як є можливість призупинити взаємодію (“давай поговоримо про це пізніше”), то варто нею скористатися, дати собі час переключитися на Дорослого.

Слабким місцем кожної ролі є її сильна сторона (каламбурно, так).

Сильна сторона Рятувальника – вміти турбуватися. Роль розсиплеться, якщо навчитися турбуватися про себе і\або з явною вигодою для себе (займатися справою, в основі якої навчання, піклування, організація).

Сильна сторона Переслідувача – відчуття справедливості та встановлення меж, напористість, сила. Проблема – у неусвідомленності свого права на ці якості. Жоден Агресор не визнає себе Агресором без виправдання – я не хотів, але був змушений так вчинити. “Я сам вибираю такий спосіб реагування” – ось що руйнує роль Переслідувача.

Сильна сторона Жертви – вміння довіритися. Усвідомлення своїх вигод (як довіра собі), провернення собі права на свої реакції –  “Мені зараз вигідно поступитися/терпіти”, “Я образився” (не “мене образили”) – допоможе, але при аналізі ситуації заднім числом, при поверненні в позицію Дорослого. В позиції Дитини це матиме ефект “я сам винен у всьому, що зі мною трапляється”, тому достатньо відмічати “я в ролі Жертви зараз” і намагатися максимально потурбуватися про себе.

Рух трикутником можна назвати вальсом перекладання відповідальності. Беручи на себе свою частину відповідальності в кожній ролі, можна зруйнувати звичний сценарій і перейти на якісно новий рівень стосунків. Як мінімум, із собою.

І тоді  танок буде зовсім іншим.